Правила життя Любка Дереша:
1. Господу видніше. Це означає – коли щось відбувається, то і хай з ним. Все що не робиться, робиться на краще. Роби, що маєш робити, і хай буде що буде.
2. Ніщо не належить тобі в цьому світі. Ні за чим не шкодуй. Ні за ким не плач. Це і так не допоможе. Просто треба прийняти, що ми туристи в своєму тілі, своєму імені, своєму домі. У будь-який момент нас мають право попросити.
3. Служити собі: спочатку солодко-солодко, потім гірко-гірко. Служити іншим: спочатку гірко-гірко, потім солодко-солодко. Про смаки не сперечаються, але післясмак, як на мене, важливіший.
4. Все, що стається – заслужено. Це усуває будь-яку заздрість. Також це виводить з шеренги борців за справедливість у шеренгу, де сповідують п.1. Все справедливо за визначенням.
5. Не чекай на вдячність. Просто роби, що маєш робити. Інакше раз за разом потраплятимеш в дурні ситуації. Допомагає в культивації безкорисності, котра є невід'ємною частиною п.3.
6. Богу віддай результат, собі залиш процес. Інакше страх втратити все зведе тебе з розуму, якщо ще не звів. Допомагає краще зрозуміти суконну правду п.2.
7. Недоліки, які бачиш в інших – твої власні. Інакше це були б не недоліки, а просто особливості. Але ж ні – чомусь бачити чужі недоліки боляче. Чому б це?
8. Найбільша помста критикові – стати його відданим учнем. Одним вистрілом – двох зайців. Повчитись у розумної людини і дозволити їй зіткнутись з п.7.
9. Бійся пустих балачок, пліток і критики в адресу інших. Щоб не було мучівно боляче за безцільно прожиті роки. Ніхто не без гріха. Кожен на своїй дистанції. Краще п.3.
10. Не буває викликів більших, ніж ти можеш витерпіти. Тому що Він є Любов.